короткозоро

КОРОТКОЗО́РО.

Присл. до короткозо́рий.

Короткозоро мружачи очі, Олена Петрівна схилилася над кліткою (М. Дашкієв);

Заброда короткозоро нахилився над затужавілою малесенькою ранкою праворуч (Микита Чернявський);

Лопатін зняв окуляри, короткозоро примружився (М. Олійник);

// у знач. пред.

Сподіватися, що в більшості людей такі міцні нерви, що їх можна тиснути, як сир, поки не вичавиш сироватку, – це короткозоро (із журн.).

Значення в інших словниках

1. короткозоро — короткозо́ро прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. короткозоро — Присл. до короткозорий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. короткозоро — КОРОТКОЗО́РО. Присл. до короткозо́рий. Жінка Карася.. сиділа за прядкою, короткозоре щурячи очі (Бойч., Молодість, 1949, 269).  Словник української мови в 11 томах