короткозоро

КОРОТКОЗО́РО. Присл. до короткозо́рий.

Жінка Карася.. сиділа за прядкою, короткозоре щурячи очі (Бойч., Молодість, 1949, 269).

Значення в інших словниках

1. короткозоро — короткозо́ро прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. короткозоро — Присл. до короткозорий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. короткозоро — КОРОТКОЗО́РО. Присл. до короткозо́рий. Короткозоро мружачи очі, Олена Петрівна схилилася над кліткою (М. Дашкієв); Заброда короткозоро нахилився над затужавілою малесенькою ранкою праворуч (Микита Чернявський); Лопатін зняв окуляри...  Словник української мови у 20 томах