кособочити

КОСОБО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм.

1. Дивитися, поглядати збоку, скоса; косити (див. коси́ти² 1).

Кінь ще більше подався назад. Його вогнисті очі кособочили в ліс (В. Земляк).

2. Падати, литися навскіс, під кутом до горизонтальної площини (про дощ, сніг і т. ін.).

Поле в золотих житах колише вітер, а восени по стерні кособочить мряка (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. кособочити — кособо́чити дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. кособочити — -чу, -чиш, недок., розм. Дивитися збоку, скоса. || Падати; литися навскіс, під кутом до горизонтальної площини (про дощ, сніг і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кособочити — КОСОБО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. Дивитися збоку, скоса. Кінь ще більше подався назад. Його вогнисті очі кособочили в ліс (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 257); // Падати, литися навскіс, під кутом до горизонтальної площини (про дощ, сніг і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах