кособочити
КОСОБО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм.
1. Дивитися, поглядати збоку, скоса; косити (див. коси́ти² 1).
Кінь ще більше подався назад. Його вогнисті очі кособочили в ліс (В. Земляк).
2. Падати, литися навскіс, під кутом до горизонтальної площини (про дощ, сніг і т. ін.).
Поле в золотих житах колише вітер, а восени по стерні кособочить мряка (Н. Рибак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кособочити — кособо́чити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- кособочити — -чу, -чиш, недок., розм. Дивитися збоку, скоса. || Падати; литися навскіс, під кутом до горизонтальної площини (про дощ, сніг і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кособочити — КОСОБО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. Дивитися збоку, скоса. Кінь ще більше подався назад. Його вогнисті очі кособочили в ліс (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 257); // Падати, литися навскіс, під кутом до горизонтальної площини (про дощ, сніг і т. ін.). Словник української мови в 11 томах