1. Словник української мови в 11 томах

кособочити

КОСОБО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. Дивитися збоку, скоса.

Кінь ще більше подався назад. Його вогнисті очі кособочили в ліс (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 257);

// Падати, литися навскіс, під кутом до горизонтальної площини (про дощ, сніг і т. ін.).

Поле в золотих житах колише вітер, а восени по стерні кособочить мряка (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кособочити — кособо́чити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. кособочити — -чу, -чиш, недок., розм. Дивитися збоку, скоса. || Падати; литися навскіс, під кутом до горизонтальної площини (про дощ, сніг і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кособочити — КОСОБО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. 1. Дивитися, поглядати збоку, скоса; косити (див. коси́ти² 1). Кінь ще більше подався назад. Його вогнисті очі кособочили в ліс (В. Земляк). Словник української мови у 20 томах