1. Орфографічний словник української мови

кособочити

кособо́чити

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кособочити — -чу, -чиш, недок., розм. Дивитися збоку, скоса. || Падати; литися навскіс, під кутом до горизонтальної площини (про дощ, сніг і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кособочити — КОСОБО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. 1. Дивитися, поглядати збоку, скоса; косити (див. коси́ти² 1). Кінь ще більше подався назад. Його вогнисті очі кособочили в ліс (В. Земляк). Словник української мови у 20 томах
  3. кособочити — КОСОБО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. Дивитися збоку, скоса. Кінь ще більше подався назад. Його вогнисті очі кособочили в ліс (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 257); // Падати, литися навскіс, під кутом до горизонтальної площини (про дощ, сніг і т. ін.). Словник української мови в 11 томах