кособочити
кособо́чити
-чу, -чиш, недок., розм.
Дивитися збоку, скоса.
|| Падати; литися навскіс, під кутом до горизонтальної площини (про дощ, сніг і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кособочити — кособо́чити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- кособочити — КОСОБО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. 1. Дивитися, поглядати збоку, скоса; косити (див. коси́ти² 1). Кінь ще більше подався назад. Його вогнисті очі кособочили в ліс (В. Земляк). Словник української мови у 20 томах
- кособочити — КОСОБО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. Дивитися збоку, скоса. Кінь ще більше подався назад. Його вогнисті очі кособочили в ліс (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 257); // Падати, литися навскіс, під кутом до горизонтальної площини (про дощ, сніг і т. ін.). Словник української мови в 11 томах