кособочити

кособо́чити

-чу, -чиш, недок., розм.

Дивитися збоку, скоса.

|| Падати; литися навскіс, під кутом до горизонтальної площини (про дощ, сніг і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кособочити — кособо́чити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. кособочити — КОСОБО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. 1. Дивитися, поглядати збоку, скоса; косити (див. коси́ти² 1). Кінь ще більше подався назад. Його вогнисті очі кособочили в ліс (В. Земляк). Словник української мови у 20 томах
  3. кособочити — КОСОБО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. Дивитися збоку, скоса. Кінь ще більше подався назад. Його вогнисті очі кособочили в ліс (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 257); // Падати, литися навскіс, під кутом до горизонтальної площини (про дощ, сніг і т. ін.). Словник української мови в 11 томах