крамольний

КРАМО́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до крамоли; антидержавний, заборонений.

Петру дивиться на заґратовані вікна [церкви] і думає: мабуть, ґрати зроблено для того, щоб ніхто не вкрав оцих дорогих окрас .. Та зразу ж відгонить од себе такі крамольні думки (М. Чабанівський);

Посипались в усі кінці імперії таємні розпорядження збирати і знищувати його [Т. Шевченка] крамольні твори (П. Колесник);

Сергiй цiлком пройнявся .. Богдановим настроєм, цiлими днями декламував рядки крамольного поета (О. Гончар);

Вона вже й Бога забула, молитов у школі не учить, а тільки пісень крамольних співає з дітьми! (К. Гриб);

– Хай вмирають крамольні думки, на землі буде спокійніше, тиран царює вічно, вічний спокій, вічна тиша (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. крамольний — крамо́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. крамольний — -а, -е, заст. Бунтівний, бунтівливий, заколотний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крамольний — БУНТІВНИ́Й (який має причетність до соціальних заворушень, перейнятий бунтарством; схильний до бунту), ЗАКОЛО́ТНИЙ рідше; БУНТІВЛИ́ВИЙ (схильний до бунту); БУНТА́РСЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЦЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЧИЙ, КРАМО́ЛЬНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
4. крамольний — КРАМО́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Бунтівний, бунтівливий, заколотний. Посипались в усі кінці імперії таємні розпорядження збирати і знищувати його [Т. Шевченка] крамольні твори (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 47).  Словник української мови в 11 томах