кривичі

КРИ́ВИЧІ, ів, мн. (одн. кри́вич, а, ч.).

Давнє східнослов'янське плем'я, що жило у верхів'ях Дніпра, Західної Двіни та Волги.

В Новгороді .. запанували варяги, вони брали дань з північних слов'янських і фінських племен: новгородських слов'ян, кривичів, мері (М. Грушевський);

Невдовзі вся сотня кривичів .. напинила коней і почала розсідлувати (І. Білик);

Кривичі та інші погані .. не відали закону Божого, а самі творили для себе закон (В. Чемерис).

Значення в інших словниках

1. Кривичі — Кри́вичі множинний іменник населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. кривичі — -ів, мн. (одн. кривич, -а, ч.). Давнє східнослов'янське плем'я, що жило у верхів'ях Дніпра, Західної Двіни та Волги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кривичі — КРИВИЧІ́, ів, мн. (одн. кри́вич, а, ч.). Давнє східнослов’янське плем’я, що жило у верхів’ях Дніпра, Західної Двіни та Волги. У поході 907...  Словник української мови в 11 томах