критичний

КРИТИ́ЧНИЙ¹, а, е.

1. Стос. до критики (у 1, 2 знач.).

Його [М. Драгоманова] критичні статті “кидали нове світло на нашу минувшину, відкривали нові горизонти ..” (М. Коцюбинський);

Ви знаєте, яка прикрість ота критична шпилька? Потрапити в нашу сатиричну газету “Колючка” – велика біда (О. Ковінька);

Настроєному скептично читачеві починає вже здаватися, що, всупереч підручникам та критичним оглядам, у нас ніколи не було ні символізму, ні футуризму, як певних усталених, підкованих теоретично літературних визнань (М. Зеров);

Критична література;

// Який містить критику (у 1 знач.).

Думбадзе вже вдруге сьогодні вражав його своїми надто критичними сентенціями про свою спеціальність (Ю. Смолич);

Сьогодні в газеті надрукували мій фейлетон. Ну, не зовсім фейлетон – критичну замітку, але все ж таки перша публікація! (Г. Усач);

Треба було йому наодинці порадити Абрамчукові виступити з критичною, самокритичною статтею, все пояснити й вибачитись перед авторами з Інституту фотосинтезу (Ю. Мушкетик).

2. Який ґрунтується на науковій перевірці правдивості, правильності чого-небудь.

Я дуже багато попрацював над критичним освоєнням емпіричної побудови Мічуріна (О. Довженко).

3. Здатний виявляти та оцінювати позитивне й негативне в кому-, чому-небудь; вимогливий.

Він обвів критичним поглядом свій салон, в думці рівняючи його до салону баронеси (Леся Українка);

– Критичний у вас розум, Олено, – говорив він.., – аналізуючий (О. Кобилянська);

Урочисті й складні церемонії .. вколисували критичну думку дорослих людей (З. Тулуб);

Стратон Стратонович востаннє критичним поглядом зміряв свій улюблений кабінет і взявся за опудала, які збирався вивезти додому (О. Чорногуз).

КРИТИ́ЧНИЙ², а, е.

1. Стос. до кризи (у 1, 3 знач.); переломний.

Панна .. сьогодні іменинниця, – їй минув 21 рік .. А далі почнуться критичні роки для панни (Леся Українка);

Вода прибуде ще на два метри! А до вечора пiднiметься на три! Вище усiх критичних рiвнiв! (О. Гончар);

Гра заводила нашу Зізі, здається, вже в критичний вік, але про одруження сестра і не думала, бо хіба ж належала вона до людей щоденних і хіба для того з'явилася на світ? (П. Загребельний).

2. Винятково складний, тяжкий, небезпечний, скрутний.

Стан був настільки критичний, що я вже думала .. про морфій або, ще й гірше, про нову хірургічну битву... (Леся Українка);

Наше становище було критичне (Д. Ткач);

Найголовніше те, що в такій тяжкій, можна сказати, критичній ситуації прапор нашої бригади, її честь і слава, не потрапив до рук ворога! (Є. Доломан);

Її враз осяяло натхнення, як це буває тільки з людьми геніальними в момент катастрофи, в такі критичні хвилини, коли вирішується їхня доля або навіть життя (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. критичний — крити́чний 1 прикметник від: критика крити́чний 2 прикметник кризовий  Орфографічний словник української мови
2. критичний — (погляд) запитливий; (розум) аналітичний, д. аналізуючий; (вік) трудний, переломний, переломовий; (стан) складний, небезпечний, тяжкий, скрутний.  Словник синонімів Караванського
3. критичний — [криетичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. критичний — I -а, -е. 1》 Стос. до критики (у 1 знач.). || Який містить критику. || Який ґрунтується на науковій перевірці правдивості, правильності чого-небудь. 2》 Здатний виявляти та оцінювати позитивне й негативне в кому-, чому-небудь; вимогливий. II -а, -е.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. критичний — крити́чний 1. Пов’язаний з критикою. 2. Той, що стосується критичного стану речовини, при якому зникає відмінність між рідким і газоподібним станами цієї речовини, апр.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. критичний — крити́чним о́ком, зі сл. огляда́ти, диви́тися і т. ін. Вимогливо, прискіпливо, дуже уважно (перев. з метою виявити вади, хиби). Інколи він (завідувач кав’ярні) проходив по довжелезній веранді, критичним оком оглядаючи підлогу, стільці й білі скатерки на столах (В. Собко).  Фразеологічний словник української мови
7. критичний — ВИМО́ГЛИВИЙ (який ставить великі вимоги щодо виконання, вибору, оцінки чого-небудь), ВИБА́ГЛИВИЙ, КРИТИ́ЧНИЙ, СУВО́РИЙ підсил., ПРИСКІ́ПЛИВИЙ підсил., ПРИЧІ́ПЛИВИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
8. критичний — Крити́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. критичний — КРИТИ́ЧНИЙ¹, а, е. 1. Стос. до критики (у 1 знач.). Ви знаєте, яка прикрість ота критична шпилька? Потрапити в нашу сатиричну газету «Колючка» — велика біда (Ковінька, Кутя.., 1960, 68); // Який містить критику. Його [М.  Словник української мови в 11 томах
10. критичний — Критичний, -а, -е Критическій. Желех.  Словник української мови Грінченка