Словник української мови у 20 томах

крупний

КРУ́ПНИЙ, а, е.

1. Який складається з великих крупин, частинок і т. ін.; протилежне дрібний (у 3 знач.).

Вони йшли поруч, сіра крупна галька рипіла під ногами (В. Владко);

Володя поволі брів вузьким темним проходом, спотикаючись на шпалах і на крупному щебені (В. Малик);

Сторожі озброєні берданами – старенькими рушницями, що заряджаються прямо із дула порохом і крупною сіллю (А. Дімаров);

Він позамикав шухляди і вийшов, лишивши Отаві списані виразним, крупним почерком аркуші з чорними орлами вгорі (П. Загребельний);

Крупне, добре підготовлене насіння забезпечує дружні сходи (з газ.);

// Огрядний, гладкий (перев. про частини тіла).

Вона аж повернулась всею крупною, гарно одягненою постаттю до мене (В. Винниченко);

У нього було крупне, з правильними рисами, сказати б, навіть гарне обличчя, тільки брезкле (В. Козаченко).

2. розм. Те саме, що вели́кий 1.

В яскраво-голубому небі пливли крупні легкі пухнасті хмари (М. Дашкієв);

Вій несе в полі крупні ягоди полуниць нового врожаю (О. Бердник);

У відчинені двері сочилася прохолода, виднівся клапоть неба з крупними літніми зорями (Ю. Хорунжий).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. крупний — великопанельний, а не крупнопанельний Крупний виступає переважно в значенні “який складається з однорідних часточок великого розміру” (протилежне дрібний) – про пісок, сіль, каміння, зерно, град тощо.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. крупний — кру́пний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. крупний — Вживається переважно в значенні "який складається з однорідних часток великого розміру" (протилежне дрібний) – про пісок, сіль, каміння, зерно, град, плоди тощо.  Літературне слововживання
  4. крупний — крупна, крупне. Те саме, що грубий 1). прот. дрібний. Крупне зерно. Крупний пісок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. крупний — Великий, видатний, визначний  Словник чужослів Павло Штепа
  6. крупний — КРУ́ПНИЙ, а, е. Те саме, що гру́бий 1; протилежне дрібний. Крупне зерно; Крупний пісок.  Словник української мови в 11 томах
  7. крупний — Крупни́й, -а́, -е́ = крупкий. Зазнаєши крупного й м'ягкого. Ном. № 13915.  Словник української мови Грінченка