крупкуватий
КРУПКУВА́ТИЙ, а, е.
Схожий на крупи; зернистий.
Коли Марко Григорович уніс нову діжку крупкуватого меду, Варчук допитливо подивився на нього (М. Стельмах);
Після відлиги сніг став крупкуватий і взявся кіркою (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)