крупкуватий

крупкува́тий

-а, -е.

Схожий на крупи; зернистий. Крупкуватий сніг.

Значення в інших словниках

1. крупкуватий — крупкува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. крупкуватий — КРУПКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на крупи; зернистий. Коли Марко Григорович уніс нову діжку крупкуватого меду, Варчук допитливо подивився на нього (М. Стельмах); Після відлиги сніг став крупкуватий і взявся кіркою (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. крупкуватий — ЗЕРНИ́СТИЙ (який складається із зерен, крупинок або дрібних часточок якоїсь речовини), ДРІБЧА́СТИЙ, КРУПНИ́СТИЙ, КРУПЧА́СТИЙ, КРУПКУВА́ТИЙ рідше, КРУПКИ́Й рідше. По обіді Василько взяв цілушку хліба, посипав зернистою сіллю (Є. Гуцало); Крупнистий сніг порошив об шибки (І. Ле).  Словник синонімів української мови
4. крупкуватий — КРУПКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на крупи; зернистий. Крупкуватий сніг.  Словник української мови в 11 томах