крупка

кру́пка

-и, ж.

1》 рідко. Зменш.-пестл. до крупа.

2》 спец. Перше грубе мливо зерна пшениці під час переробки її на сортове борошно.

|| Будь-яка подрібнена речовина. Картопляна крупка.

3》 Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих.

4》 діал. Трихіна.

Значення в інших словниках

1. крупка — кру́пка 1 іменник жіночого роду крупа; подрібнена речовина кру́пка 2 іменник жіночого роду рослина; хвороба  Орфографічний словник української мови
2. крупка — КРУ́ПКА, и, ж. 1. рідко. Зменш.-пестл. до крупа́. Не клюй, курка, крупку (Номис); У сухому вигляді желатин являє собою крупку або пластини вологістю до 16 % (з навч. літ.); Стоїть Іван. Над валом крупка сіє (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. крупка — ТРИХІ́НА (черв'як), ТРИХІНЕ́ЛА, КРУ́ПКА діал.  Словник синонімів української мови
4. крупка — КРУ́ПКА, и, ж. 1. рідко. Зменш.-пестл. до крупа́. Не клюй, курка, крупку (Номис, 1864, № 13760). 2. спец. Перше грубе мливо зерна пшениці під час переробки її на сортове борошно. — От що, Артеме, ..  Словник української мови в 11 томах