Словник української мови у 20 томах

крушити

КРУШИ́ТИ, крушу́, кру́шиш, недок., що.

1. розм. Те саме, що трощи́ти 1; розбивати вщент.

Чавун і свинець пронизували з шкваром ряди, крушили кістки (М. Старицький);

Кинулись [козаки] крушити на дрізки три шибениці (О. Ільченко);

Він забув про небезпеку. Йшов напролом, кришачи і крушачи все на своєму шляху, і поривав за собою своїх воїв (В. Малик).

2. також без дод., заст., нар.-поет. Журити, завдавати сраждань.

Та не ся, ще гірша думка Мені серце крушить, Кров самумом і гаркуром Без сушила сушить (П. Куліш);

Смутно, страх як смутно було, .. і хоч смуток крушить, а таки скарб .. маємо (Марко Вовчок);

Не діло мене крушило, а туга насердна... (Ганна Барвінок).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. крушити — круши́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. крушити — див. ламати  Словник синонімів Вусика
  3. крушити — крушу, крушиш, недок., перех. 1》 розм., рідко. Те саме, що трощити 1); розбивати вщент. 2》 також без додатка, заст., нар.-поет. Журити, мучити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крушити — Трощити, витрощувати, витрощити, повитрощувати, потрощувати, потрощити, розтрощувати, розтрощити, порозтрощувати, строщувати, строщити, построщувати, торощити, наторощувати, наторощити, понаторощувати, поторощувати, поторощити, розторощувати...  Словник чужослів Павло Штепа
  5. крушити — ЛАМА́ТИ (згинаючи або б'ючи, відділяти частини, розділяти на частини), ЗЛА́МУВАТИ, ВИЛА́МУВАТИ, ВИЛО́МЛЮВАТИ, ЛОМИ́ТИ розм., ЛУПА́ТИ розм.; РОЗЛА́МУВАТИ, РОЗЛО́МЛЮВАТИ, ПЕРЕЛА́МУВАТИ, ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИ (перев.  Словник синонімів української мови
  6. крушити — КРУШИ́ТИ, крушу́, кру́шиш, недок., перех. 1. розм., рідко. Те саме, що трощи́ти 1; розбивати вщент. Чавун і свинець пронизували з шкваром ряди, крушили кістки (Стар., Облога.., 1961, 36); Кинулись [козаки] крушити на дрізки три шибениці (Ільч., Козацьк.  Словник української мови в 11 томах
  7. крушити — Круши́ти, -шу́, -ши́ш гл. Мять, сокрушать. З старим жити, тіло крушити. Ном. Журба мене круше. Чуб. Не сушіте, не крушіте моєї молодости. Гол. І. 232.  Словник української мови Грінченка