кріпаччина

КРІПА́ЧЧИНА, и, ж., іст.

Те саме, що кріпа́цтво 1.

Саме знялась кріпаччина (Панас Мирний);

Шевченко виступав за .. знищення кріпаччини і повалення самодержавства (П. Колесник);

Він, цей Вовчок, так вражений великим злом кріпаччини, що пише скупо й коротко, немов крізь зуби, зціплені від болю й сліз!.. (Василь Шевчук);

– То це ще за кріпаччини, дідусю? – намагалася уточнити Галина Іванівна, яка заповнювала листки по перепису (А. Дімаров);

Щоб загнати селян до колгоспів, на них наклали величезні податки (за кріпаччини це називалось оброк), а потім вилучили те, що залишилось (Г. Пагутяк).

Значення в інших словниках

1. кріпаччина — кріпа́ччина іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кріпаччина — -и, ж., іст. Те саме, що кріпацтво 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кріпаччина — КРІПА́ЦТВО (кріпосне право), КРІПА́ЧЧИНА, КРІПОСНИ́ЦТВО, ПА́НЩИНА. За часів кріпацтва кононівська садиба належала відомому панові Лукашевичу (Л. Смілянський); — Бачиш, пан галасує, що селянська земля в лісі належала йому ще з кріпаччини.  Словник синонімів української мови
4. кріпаччина — Кріпа́ччина, -ни, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. кріпаччина — КРІПА́ЧЧИНА, и, ж., іст. Те саме, що кріпа́цтво 1. Саме знялась кріпаччина (Мирний, IV, 1955, 213); Шевченко виступав за революційне знищення кріпаччини і повалення самодержавства (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 37).  Словник української мови в 11 томах