Орфографічний словник української мови

кріпаччина

кріпа́ччина

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кріпаччина — -и, ж., іст. Те саме, що кріпацтво 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кріпаччина — КРІПА́ЧЧИНА, и, ж., іст. Те саме, що кріпа́цтво 1. Саме знялась кріпаччина (Панас Мирний); Шевченко виступав за .. знищення кріпаччини і повалення самодержавства (П.  Словник української мови у 20 томах
  3. кріпаччина — КРІПА́ЦТВО (кріпосне право), КРІПА́ЧЧИНА, КРІПОСНИ́ЦТВО, ПА́НЩИНА. За часів кріпацтва кононівська садиба належала відомому панові Лукашевичу (Л. Смілянський); — Бачиш, пан галасує, що селянська земля в лісі належала йому ще з кріпаччини.  Словник синонімів української мови
  4. кріпаччина — Кріпа́ччина, -ни, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кріпаччина — КРІПА́ЧЧИНА, и, ж., іст. Те саме, що кріпа́цтво 1. Саме знялась кріпаччина (Мирний, IV, 1955, 213); Шевченко виступав за революційне знищення кріпаччини і повалення самодержавства (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 37).  Словник української мови в 11 томах