кріпачка

кріпа́чка

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. кріпачка — див. горілка  Словник синонімів Вусика
2. кріпачка — -и, іст. Жін. до кріпак I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кріпачка — КРІПА́ЧКА, и, ж., іст. Жін. до кріпа́к¹. – Ти, дякувати Господові, не кріпачка: твоя праця не загине дурно (Марко Вовчок); Жив у окремій, новій хаті і як був нежонатий, то у нього була за прислужницю одна з кріпачок, літня удова (А.  Словник української мови у 20 томах
4. кріпачка — Кріпа́чка, -чки, -чці; -па́чки, -па́чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. кріпачка — КРІПА́ЧКА, и, ж., іст. Жін. до кріпа́к¹. — Ти, дякувати господові, не кріпачка: твоя праця не загине дурно (Вовчок, І, 1955, 22); Моя мати була кріпачка сорочинського дідича Черниша (Сам., II, 1958, 409); Дівчину, просту кріпачку, я візьму за руку.  Словник української мови в 11 томах