Значення в інших словниках
-
кріпачка —
кріпа́чка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
кріпачка —
див. горілка
Словник синонімів Вусика
-
кріпачка —
КРІПА́ЧКА, и, ж., іст. Жін. до кріпа́к¹. – Ти, дякувати Господові, не кріпачка: твоя праця не загине дурно (Марко Вовчок); Жив у окремій, новій хаті і як був нежонатий, то у нього була за прислужницю одна з кріпачок, літня удова (А.
Словник української мови у 20 томах
-
кріпачка —
Кріпа́чка, -чки, -чці; -па́чки, -па́чок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кріпачка —
КРІПА́ЧКА, и, ж., іст. Жін. до кріпа́к¹. — Ти, дякувати господові, не кріпачка: твоя праця не загине дурно (Вовчок, І, 1955, 22); Моя мати була кріпачка сорочинського дідича Черниша (Сам., II, 1958, 409); Дівчину, просту кріпачку, я візьму за руку.
Словник української мови в 11 томах