Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
кріпаччина —
кріпа́ччина іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
кріпаччина —
КРІПА́ЧЧИНА, и, ж., іст. Те саме, що кріпа́цтво 1. Саме знялась кріпаччина (Панас Мирний); Шевченко виступав за .. знищення кріпаччини і повалення самодержавства (П.
Словник української мови у 20 томах
кріпаччина —
КРІПА́ЦТВО (кріпосне право), КРІПА́ЧЧИНА, КРІПОСНИ́ЦТВО, ПА́НЩИНА. За часів кріпацтва кононівська садиба належала відомому панові Лукашевичу (Л. Смілянський); — Бачиш, пан галасує, що селянська земля в лісі належала йому ще з кріпаччини.
Словник синонімів української мови
кріпаччина —
Кріпа́ччина, -ни, -ні
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
кріпаччина —
КРІПА́ЧЧИНА, и, ж., іст. Те саме, що кріпа́цтво 1. Саме знялась кріпаччина (Мирний, IV, 1955, 213); Шевченко виступав за революційне знищення кріпаччини і повалення самодержавства (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 37).
Словник української мови в 11 томах