кудовчитися

КУДО́ВЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., діал.

1. Вовтузитися (у 1 знач.).

Дядько Марко ще кудовчився у постелі, коли Надія вскочила до його конторки (Яків Баш);

Завелася сварка. Взагалі тепер Микитка та Наталка зробилися жваві, гострі, як горобці, що на вулиці в смітті кудовчаться (Грицько Григоренко).

2. Те саме, що куйо́вдитися 1.

Чорний чуб його, рівно підстрижений на лобі, тоді кудовчився (В. Винниченко).

Значення в інших словниках

1. кудовчитися — кудо́вчитися дієслово недоконаного виду вовтузитися діал.  Орфографічний словник української мови
2. кудовчитися — див. баритися  Словник синонімів Вусика
3. кудовчитися — -чуся, -чишся, недок., діал. Вовтузитися (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кудовчитися — КУДО́ВЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., діал. Вовтузитися (у 1 знач.). Дядько Марко ще кудовчився у постелі, коли Надія вскочила до його конторки (Баш, Надія, 1960, 141); Завелася сварка.  Словник української мови в 11 томах