кужільний

КУЖІ́ЛЬНИЙ див. ку́жільний.

КУ́ЖІЛЬНИЙ, КУЖІ́ЛЬНИЙ, а, е.

Зробл. з кужеля, кужелі.

Весільна сорочка, що її дарувала молода, була з густого кужільного білого або сірого лляного полотна (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. кужільний — ку́жі́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кужільний — -а, -е. Зробл. з кужеля. Кужільний мотузок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кужільний — КУ́ЖІЛЬНИЙ, а, е. Зробл. з кужеля. Кужільний мотузок.  Словник української мови в 11 томах