кукурікнути

КУКУРІ́КНУТИ, ну, неш, док.

Однокр. до кукурі́кати 1.

Північ: тричі під вікном Півень кукурікнув (Л. Боровиковський);

Десь недалеко хрипливим голосом, як відрубав, кукурікнув півень (М. Коцюбинський);

Бабин півень .. злетів на тин і кукурікнув (О. Донченко);

Десь ліниво перебріхувалися собаки, десь не знати чого кукурікнув півень, у стрісі комірчини вовтузилися горобці (Ю. Мушкетик);

* Образно. Не витримавши напруги, я зірвався з голосу, різко кукурікнув, як молодий, недосвідчений півник, і теж замовк (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. кукурікнути — кукурі́кнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. кукурікнути — -ну, -неш, док. Однокр. до кукурікати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кукурікнути — КУКУРІ́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до кукурі́кати 1. Північ: тричі під вікном Півень кукурікнув (Бор., Тв., 1957, 62); Десь недалеко хрипливим голосом, як відрубав, кукурікнув півень (Коцюб., І, 1955, 247); Бабин півень.. злетів на тин і кукурікнув (Донч., VI, 1957, 30).  Словник української мови в 11 томах