кульбабин

КУЛЬБА́БИН, а, е.

Прикм. до кульба́ба.

Хлопчик побачив, що тепер уже розцвіли всі кульбабині подружки і навколо немов постелився ніжний золотий килим (О. Донченко);

Улька була в ситцевому квітчастому платті, сама легенька, ніби кульбабина парасолька: тільки дмухни, вона й полетить (С. Добровольський);

Професор Варсава .. саме зараз вивчає складні і до безтями заплутані траєкторії польоту кульбабиних парашутиків (В. Близнець);

Хтось вищий за нього просто дмухнув – кульбабин пух снігом закружляв над старим Львовом (Ю. Андрухович).

Значення в інших словниках

1. кульбабин — кульба́бин прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кульбабин — -а, -е. Прикм. до кульбаба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кульбабин — КУЛЬБА́БИН, а, е. Прикм. до кульба́ба. Хлопчик побачив, що тепер уже розцвіли всі кульбабині подружки і навколо немов постелився ніжний золотий килим (Донч.  Словник української мови в 11 томах