кундосити
КУНДО́СИТИ, до́шу, до́сиш, недок., діал.
Смикати (у 1 знач.), шарпати.
Було не савити, не варварити, ані амбросити, але куделю було кундосити (Номис);
Нехай мою русу косу да й Дунай-вода носить, нехай же той нелюбонько в рученьках не кундосить (Сл. Б. Грінченка);
Ще скажу, не про вас згадуючи, – любимо, ах, як любимо ми кундосити інших! (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)