кунжут
КУНЖУ́Т, у, ч.
1. Трав'яниста однорічна олійна рослина родини кунжутових.
[Романюк:] Кунжут – культура пропашна (О. Корнійчук);
Кунжут дуже вимогливий до вологи повітря й ґрунту у період до цвітіння, коли ще не повністю сформована коренева система (з наук.-попул. літ.);
Обробіток ґрунту під кунжут такий самий, як і під інші технічні культури, які вирощують після озимих зернових (з навч. літ.);
На українському Півдні робили спроби вирощувати екзотичні культури: кок-сагиз, арахіс, кунжут (із журн.).
2. Насіння цієї рослини, яке використовують у харчовій помисловості, кулінарії, косметології і т. ін.
Ми зробили все, як я спланував: купили в супермаркеті філе мінтая, купили хліба з кунжутом, пакет молока і пачку панірувальних сухарів (Любко Дереш);
Для випічки вам знадобиться: маргарин, сік iз половини лимона, білок, кунжут для посипання і борошно (з газ.);
У магазині ви можете купити все для суші, зокрема кунжут білий та кунжут чорний у зручних фасовках (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)