кунштюк
КУ́НШТЮК, а, ч.
Те саме, що фо́кус².
Траплялись і такі кунштюки: коли я уперше зограв з великим поспіхом роль Виборного, то актор Б-ов .. захотів, як кажуть, потягатись зо мною (М. Кропивницький);
Замість очікуваного гаркавлення приголомшував [Шипр] займенниками та іншими цікавими мені лексичними кунштюками (Ю. Іздрик);
Вона [Г. П. Затиркевич-Карпинська] застерігала від .. різних сценічних “кунштюків” (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)