кунштюк
КУ́НШТЮК, а, ч., заст. Витівка, каверза; фокус.
Траплялись і такі кунштюки: коли я уперше зограв з великим поспіхом роль Виборного, то актор В.П.Б-ов.. захотів, як кажуть, потягатись зо мною (Кроп., VI, 1960, 225).
Словник української мови (СУМ-11)