куняти

КУНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм.

Те саме, що дріма́ти.

– Певно, що Одарка не гаптує: або спить або так куняє (Марко Вовчок);

Шкода, що часом я на лекціях куняв (М. Рильський);

На них сиділи дядьки, одні з них бадьорилися, перемовляючись між собою, інші, обіпершись ногами об війя, куняли, зморені сном (Григорій Тютюнник);

А це що за проява? – i кинув на Мотрю з Торбою, що вже не куняла, а сидiла рiвно, дивлячись на прибульцiв (Є. Гуцало);

* Образно. Місто заснуло; скелі стояли над водою, неначе тяжку думу думали; куняв ліс на горі, сумували зелені верби (І. Нечуй-Левицький);

На кручі куняли гармати з позатиканими горлянками (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. куняти — куня́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. куняти — Дрімати, (сидячи) клювати носом, ловити окунів.  Словник синонімів Караванського
3. куняти — див. дрімати  Словник синонімів Вусика
4. куняти — -яю, -яєш, недок., розм. Те саме, що дрімати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. куняти — Яю, -яєш, недок. Засинати. Друга, молода і ефектна, куняє сидячи (О. Ірванець).  Словник сучасного українського сленгу
6. куняти — ДРІМА́ТИ (перебувати в напівсонному стані), КУНЯ́ТИ розм., КЛЮВА́ТИ НО́СОМ розм.; ПРИДРІ́МУВАТИ розм. (потроху). — Док.: здріма́ти, здрімну́ти, придріма́ти, придрімну́ти.  Словник синонімів української мови
7. куняти — КУНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм. Те саме, що дріма́ти. — Певно, що Одарка не гаптує: або спить або так куняє (Вовчок, І, 1955, 46); Шкода, що часом я на лекціях куняв (Рильський, Поеми, 1957, 251); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
8. куняти — Куня́ти, -ня́ю, -єш гл. Дремать. Мале дитя коло його на сонці куняє. Шевч. Куняє й наливає, наливає — випиває, випиває і куняє, свого віку козацького доживає. Ном. № 11730.  Словник української мови Грінченка