куркуленчиха
КУРКУЛЕ́НЧИХА, и, ж., розм.
Дружина куркуленка.
* У порівн. – Справді розігнало тебе, – покосилась на неї Вутанька, – мов куркуленчиху яку-небудь з хуторів (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)КУРКУЛЕ́НЧИХА, и, ж., розм.
Дружина куркуленка.
* У порівн. – Справді розігнало тебе, – покосилась на неї Вутанька, – мов куркуленчиху яку-небудь з хуторів (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)