Словник української мови у 20 томах

куркуленчиха

КУРКУЛЕ́НЧИХА, и, ж., розм.

Дружина куркуленка.

* У порівн. – Справді розігнало тебе, – покосилась на неї Вутанька, – мов куркуленчиху яку-небудь з хуторів (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. куркуленчиха — КУРКУЛЕ́НЧИХА, и, ж., розм. Дружина куркуленка. *У порівн. — Справді розігнало тебе,— покосилась на неї Вутанька, — мов куркуленчиху яку-небудь з хуторів (Гончар, II, 1959, 258).  Словник української мови в 11 томах