куркума
КУРКУ́МА, и, ж., бот.
Багаторічна трав'яниста рослина родини імбирових, з коріння якої добувають жовту фарбу і пряну приправу для їжі, використовують при проведені хімічних аналізів у медицині.
З пам'яті виринають незрозумілі південні слівця на ктшалт фенхеля, кервеля, хмелів-сунелів чи куркуми – Дзвінка не скупилась ні на спеції, ні на інше добро (Любко Дереш);
Головний виробник і експортер куркуми на світовому ринку – Індія. (з наук. літ.);
Завдяки своїм численним цілющим властивостям, куркума незамінна в якості корисного інгредієнта для приготування різноманітних дієтичних страв (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)