кусочок
КУСО́ЧОК, чка, ч.
Зменш. до кусо́к.
Далі їли ковбасу, сала кусочками нарізали (Г. Квітка-Основ'яненко);
Дістала [Маруся] з-за припічка гребінку й кусочок одбитого дзеркальця (Грицько Григоренко);
Михайло гризнув кусочок цукру, сьорбнув паруючої рідини, одставив чашку вбік (О. Бердник);
По краплi клею витиснула на шурупи, по краплi – в отвори ручки, запхала маленькi кусочки паперу у стики й спробувала обережно прикрутити (Г. Вдовиченко);
Дід ще по шматочку та по кусочку відкладав, батько, він – всі працювали на одно гніздо (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)