кусочок
КУСО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до кусо́к.
Далі їли ковбасу, сала кусочками нарізали (Кв.-Осн., II, 1956, 68);
Дід ще по шматочку та по кусочку відкладав, батько, він — всі працювали на одно гніздо (Мирний, І, 1954, 279);
Дістала [Маруся] з-за припічка гребінку й кусочок одбитого дзеркальця (Григ., Вибр., 1959, 32).
◊ Ла́комий кусо́чок див. ла́комий;
Ла́сий кусо́чок див. ла́сий.
Словник української мови (СУМ-11)