кухонний
КУХО́ННИЙ, а, е.
Прикм. до ку́хня 1.
Через хвилину все стихло, а через другу – вона побачила, як валка москалів бігом промелькнула повз кухонні вікна (Панас Мирний);
– Прошу пробачити, товаришу Яремченку, – виправдовувався Біляєв, показуючи на кухонний безпорядок (Д. Бедзик);
// Признач. для кухні, який використовується на кухні.
Вона підійшла з кухонним ножем до розквітлої черешні (О. Донченко);
Раптом у суміжній кімнаті, де Лариса складала хатнє та кухонне начиння, щось загуркотіло (М. Руденко);
Дверi ззовнi були пiдпертi. Довелося їх виважувати кухонним гаком (Р. Андріяшик);
Чути лишень якесь рівномірне шипіння, але то, можливо, шипить, топлячись, маргарин на вибуховій кухонній плиті (Ю. Андрухович);
// Який працює на кухні.
Степанові Гуровичу .. допомагали по кухні його помічниця тьотя Поля .. та низенька кухонна робітниця (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)