кінничий
КІННИ́ЧИЙ, чого, ч., у знач. ім., рідко.
Те саме, що ко́нюх.
Стояли вони [коні] в стайні окремо, і ніхто, крім старшого кінничого, до них близько й приступитися не смів (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)КІННИ́ЧИЙ, чого, ч., у знач. ім., рідко.
Те саме, що ко́нюх.
Стояли вони [коні] в стайні окремо, і ніхто, крім старшого кінничого, до них близько й приступитися не смів (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)