кітляр
КІТЛЯ́Р, а́, ч., іст.
Ремісник, що виготовляв або лагодив мідні вироби (перев. посуд); мідник.
У Львові в другій половині ХVІІ ст., крім ковальського цеху, існували цехи мечників, лучників, слюсарів, кітлярів, годинникарів (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)