лабуштан
ЛАБУШТА́Н, у, ч., діал.
Аконіт, тоя.
В тихім плесі потічка, над яким горів царівник сонячним цвітом та синів лабуштан низкою черевиків, жалібно кумкали жаби (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)ЛАБУШТА́Н, у, ч., діал.
Аконіт, тоя.
В тихім плесі потічка, над яким горів царівник сонячним цвітом та синів лабуштан низкою черевиків, жалібно кумкали жаби (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)