Орфографічний словник української мови

лабуштан

лабушта́н

іменник чоловічого роду

тоя

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. лабуштан — -у, ч., бот., діал. Тоя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лабуштан — ЛАБУШТА́Н, у, ч., діал. Аконіт, тоя. В тихім плесі потічка, над яким горів царівник сонячним цвітом та синів лабуштан низкою черевиків, жалібно кумкали жаби (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
  3. лабуштан — АКОНІ́Т (трав'яниста отруйна рослина з жовтими, синіми або фіолетовими квітками), ТО́Я рідше, ЛАБУШТА́Н діал. Аконіт ще здавна набув зловісної слави через свою отруйність (з журналу); Зірчасто рясніє між травами пахуча тоя (А. Турчинська); В тихім плесі потічка.. синів лабуштан (М. Коцюбинський).  Словник синонімів української мови
  4. лабуштан — ЛАБУШТА́Н, у, ч., бот., діал. Тоя. В тихім плесі потічка, над яким горів царівник сонячним цвітом та синів лабуштан низкою черевиків, жалібно кумкали жаби (Коцюб., II, 1955, 313).  Словник української мови в 11 томах
  5. лабуштан — Лабуштан, -ну м. раст. Aconitum Cammarum. Шух. І. 21.  Словник української мови Грінченка