легковичок

ЛЕГКОВИЧО́К, чка́, ч.

Зменш.-пестл. до легкови́к.

Легковички біля під'їзду стояли так само припорошені снігом (О. Шугай);

Він незчувся, як під'їхав легковичок і скреготнув гальмами (з газ.).

Значення в інших словниках

1. легковичок — легковичо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. легковичок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до легковик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. легковичок — ЛЕГКОВИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до легкови́к. Він незчувся, як під’їхав легковичок і скреготнув гальмами (Літ. газ., 17.11 1955, 3).  Словник української мови в 11 томах