легковій

ЛЕГКОВІ́Й, ю, ч., поет.

Легкий вітерець; легіт.

– Чи тобі не вистачить простору угорі під хмарами гулять? Чи тобі замало, легковію, колихати в морі кораблі? (Н. Забіла);

Раптом як повіє легковій тепленький-духмяненький, наче десь за рогом квіти пронесли (із журн.).

Значення в інших словниках

1. легковій — легкові́й іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. легковій — -ю, ч., поет. Легкий вітерець; легіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. легковій — ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет.  Словник синонімів української мови
4. легковій — ЛЕГКОВІ́Й, ю, ч., поет. Легкий вітерець; легіт. — Чи тобі не вистачить простору угорі під хмарами гулять? Чи тобі замало, легковію, колихати в морі кораблі? (Забіла, У .. світ, 1960, 175).  Словник української мови в 11 томах