ледацюга

ЛЕДАЦЮ́ГА, и, ч. і ж., зневажл.

Збільш. до ле́дар.

– Та нехай і по-вашому, але нащо ж ми з жінкою будемо робить на ледацюгу (Б. Грінченко);

Хай займаються скиглінням та дешевою метафізикою всякі ледацюги... (В. Винниченко);

Здоровило з білим, як сметана, чубом, .. цей ледацюга мав протодияконський бас і ніжну душу (І. Микитенко);

Вона вважає, що я, як майбутня господиня, зовсім нікудишня. Варити, пекти не вмію, речі кладу щоразу на інше місце і потім довго шукаю, безнадійна роззява і ледацюга (Ю. Винничук);

Коли б я не був таким ледацюгою.., то прислав би тобі нові речі, віршованою мовою писані (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. ледацюга — ледацю́га іменник чоловічого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. ледацюга — див. ледачий  Словник синонімів Вусика
3. ледацюга — -и, ч. і ж., зневажл. Збільш. до ледар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ледацюга — ЛЕ́ДАР (людина, яка не любить працювати), ЛЕДА́ЧИЙ, ЛІНИ́ВИЙ, ЛІНИ́ВЕЦЬ розм., ЛІНЮ́Х розм., ЛЕДА́ЩО зневажл., ЛЕДАРЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЦЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЩИ́ЦЯ зневажл. рідше; ГАВОЛО́В зневажл. (той, хто байдикує); ЛЕ́ЖЕНЬ розм.  Словник синонімів української мови
5. ледацюга — ЛЕДАЦЮ́ГА, и, ч. і ж., зневажл. Збільш. до ле́дар. — Так і нишпорить, погань, щоб хоч годину ту захарлати,— ледацюга! — лаялась Параска (Мирний, IV, 1955, 92); Здоровило з білим, як сметана, чубом, .. цей ледацюга мав протодияконський бас і ніжну душу (Мик., II, 1957, 412).  Словник української мови в 11 томах
6. ледацюга — Ледацю́га, -ги м. ув. отъ ледака. Ном. № 13663. Ледацюга, ледацюга, ледачого й батька. Марк.  Словник української мови Грінченка