ледве-ледве

ЛЕ́ДВЕ-ЛЕ́ДВЕ, присл.

Те саме, що ле́две 1–3.

Вітерець заснув, і гілочки по садкам [садках], дрімаючи, ледве-ледве колишуться (Г. Квітка-Основ'яненко);

Насовувалась на землю вечірня мла, і в пітьмі тій ледве-ледве було запримітити, як одномірно колихалися списи й шапки (М. Старицький);

Ледве-ледве справляюся [з відкриттям пляшки], сміюся із себе, мабуть, це дистрофія (А. Дністровий);

Тиша в морі... ледве-ледве Колихає море хвилі (Леся Українка);

Крізь вікно ледве-ледве сіріло небо (А. Шиян);

Ви уявляєте, як це. Як це в такій ледве-ледве плюсовій температурі розминати чорний пластилін (І. Карпа).

Значення в інших словниках

1. ледве-ледве — ле́две-ле́две прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. ледве-ледве — див. ледве; поволі  Словник синонімів Вусика
3. ледве-ледве — присл. Те саме, що ледве 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ледве-ледве — ЛЕ́ДВЕ (ЛЕ́ДВИ діал.) (ЛЕ́ДВІ діал.) (ЛЕ́ДВО діал.) присл. (з великими зусиллями), ЛЕДЬ, НАСИ́ЛУ, З ТРУДО́М (З ВЕЛИ́КИМ ТРУДО́М), ЛЕ́ДВЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЛЕДЬ-ЛЕ́ДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-ЛЕДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-НЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЗАЛЕ́ДВЕ рідше, НАЛЕ́ДВЕ розм.  Словник синонімів української мови
5. ледве-ледве — ЛЕ́ДВЕ-ЛЕ́ДВЕ, присл. Те саме, що ле́две 1-3. Насовувалась на землю вечірня мла, і в пітьмі тій ледве-ледве було запримітити, як одномірна колихалися списи й шапки (Стар., Облога… 1961.  Словник української мови в 11 томах