лейб-гвардія
ЛЕЙБ-ГВА́РДІЯ, ї, ж.
Привілейоване військо в ряді монархічних країн; спочатку – особиста охорона монарха.
Я хочу битися з тобою особисто. Прошу тебе. Може, я вб'ю тебе індивідуально, а ні, – так ти мене. Адже обидва ми улани лейб-гвардії його величності (О. Довженко);
Під гуркіт барабанів та неприємний присвист флейт марширували роти лейб-гвардії, призначені в караул (Ф. Бурлака);
Вигавкував команди якийсь інший офіцер, розцяцькований і в пір'ї, як я довідався потім, то був ад'ютант лейб-гвардії Преображенського полку Артемій Максимович, либонь, наш колишній земляк (Ю. Мушкетик);
Поміщика – поручника лейб-гвардії – супроводив великий обоз із майном та обслугою (І. Дзюба).
Словник української мови (СУМ-20)