лепетень
ЛЕ́ПЕТЕНЬ, тня, ч., розм.
Те саме, що лепета́йло.
Лепетень лепече, а дурень слухає (П. Чубинський).
Словник української мови (СУМ-20)ЛЕ́ПЕТЕНЬ, тня, ч., розм.
Те саме, що лепета́йло.
Лепетень лепече, а дурень слухає (П. Чубинський).
Словник української мови (СУМ-20)