лихоманно

ЛИХОМА́ННО.

Присл. до лихома́нний.

Пригнувшись, наче соромлячись свого зросту, поліцай лихоманно дріботів до лісу (М. Стельмах);

У цей час за тісними запилюженими лаштунками розлючена провидиця-ясновидиця лихоманно виплутувалась із “білих риз” (Г. Тарасюк);

Бідний нездужав вимовити пу-пу-пусти, стріпував правицею, лихоманно тремтів од плеча (Є. Пашковський).

Значення в інших словниках

1. лихоманно — лихома́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. лихоманно — Присл. до лихоманний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лихоманно — ЛИХОМА́ННО. Присл. до лихома́нний. Молодиця лихоманно снувала по хаті (Цюпа, Три явори, 1958, 54).  Словник української мови в 11 томах