Словник української мови у 20 томах

лицарство

ЛИ́ЦА́РСТВО, а, с.

1. Збірн. до ли́цар.

Співай нам, дідусю, про славне лицарство, Що водить, бувало, хоробрі полки (П. Куліш);

Король Едвард не сподівавсь Шотландського повстання, Його лицарство розійшлось Уже на спочивання (Леся Українка);

Хіба одні вуличники, що валялися по зарінках, слухали ще барабанщика, як бив у барабан і об'ясняв [пояснював], що вельмидостойний чужинець, посол німецького владики, шукає наємного лицарства до хрестоносного походу (К. Гриневичева);

А скільки там панства, магнатів, лицарства!.. (Н. Королева);

На старих, бризками сивої піни окутаних Дніпрових порогах спочиває слава древнього козацького лицарства (В. Собко);

Любительська кіноплівка Берестецького збереже й для наступних правопорушницьких поколінь славетну подію цього дня, напружений турнір шкільного лицарства (О. Гончар);

* У порівн. Вмирала стара форма, як лицарство, як запорожці. По таємних лабіринтах мистецтва вітер із незнаного краю (М. Хвильовий).

2. Діяльність, поведінка, звички й манери лицаря.

Запорозьке товариство, пригадуючи правдиву душу, завзяття й лицарство свого старого кошового отамана, поховало його урочисто з мушкетною та гарматною пальбою (А. Кащенко);

Лицарські повинності гірше [від] ярма, ти скинуть їх хочеш тепер, та дарма! У кров переходить лицарство! (Леся Українка);

– Ну, де тепер нам до того лицарства, – обізвалась Корківська. – Лицарство тепер зовсім вийшло з моди (М. Івченко);

Рано вмерла в Юрка сентиментальна дитяча уява про лицарство (В. Козаченко);

– А твій шарм, ніжність, лицарство де поділися? – з болем запитала жінка (О. Бердник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. лицарство — ли́ца́рство іменник середнього роду іст.  Орфографічний словник української мови
  2. лицарство — -а, с., іст. 1》 Збірн. до лицар 1), 2). 2》 Діяльність, поведінка і звички лицаря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лицарство — БЛАГОРО́ДСТВО (чистота моральних якостей, висока принциповість і т. ін.), БЛАГОРО́ДНІСТЬ, ВЕЛИКОДУ́ШНІСТЬ, ЛИ́ЦА́РСТВО (РИ́ЦАРСТВО), ШЛЯХЕ́ТНІСТЬ, АРИСТОКРАТИ́ЗМ підсил. рідше (перев. у манерах, поведінці, ставленні до кого-небудь).  Словник синонімів української мови
  4. лицарство — Ли́ца́рство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. лицарство — ЛИ́ЦА́РСТВО, а, с., іст. 1. Збірн. до ли́цар 1, 2. Король Едвард не сподівавсь Шотландського повстання, Його лицарство розійшлось Уже на спочивання (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  6. лицарство — Лицарство, -ва с. Рыцарство. Грин. І. 192. Козацькі війни з ляхами, запорожське лицарство, — надали сміливости народові. Правда, 1867 (?), № 37.  Словник української мови Грінченка