лобний
ЛО́БНИЙ, а, е.
Стос. до лоба.
Він [головний біль] пульсував десь у лобній частині мозку, час від часу посмикуючи за очі (І. Карпа);
Мені в ту хвилину почали снуватись у голові думки про те, які розлади з'явились би у професора Деврайєнта, коли б йому видалити праву лобну частку головного мозку (Ю. Лісняк, пер. з тв. К. Чапека);
Хворі на венозну енцефалопатію скаржаться на тупий головний біль, переважно в лобній і потиличній ділянках, частіше після сну (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)