лугівка
ЛУГІ́ВКА, и, ж., розм.
1. Лугова річка.
Пливуть [ручаї] і дзвенять малиново, І що їм лугівка мала? Мов тепле народжене слово, що з серця шука джерела (А. Малишко).
2. Луговий шлях.
Весело постукували об вкочену лугівку копита сірої кобили, безугавно щебетала дитина (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)