лулусь
ЛУЛУ́СЬ, виг., діал.
Уживане як присудок за знач. лулу́снути.
Аж ось – лулусь щось під ногами! (Є. Гребінка);
Лулусь його ув лоб (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)ЛУЛУ́СЬ, виг., діал.
Уживане як присудок за знач. лулу́снути.
Аж ось – лулусь щось під ногами! (Є. Гребінка);
Лулусь його ув лоб (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)