лучковий

ЛУЧКО́ВИЙ, а, е.

1. спец. Схожий будовою і виглядом на лук (про інструмент).

Узяв Кузьма .. сокиру, фуганок, гембель та лучкову пилу і пішов сіверським шляхом у Радуль (В. Дрозд).

2. архт. Який має вигнуту форму.

Зала в палаці пана Дубровського .. Товсті мури.., глибокі лучкові вікна (І. Кочерга);

Вікна й ніші у Троїцькому соборі, на відміну від костьолу, обрамлені “вухастими” наличниками з трикутними й лучковими сандриками (із журн.).

Значення в інших словниках

1. лучковий — лучко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лучковий — -а, -е. 1》 спец. Схожий будовою і виглядом на лук (про інструмент). 2》 архіт. Який має вигнуту форму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лучковий — ДУГА́СТИЙ (схожий на дугу, вигнутий), ДУГОПОДІ́БНИЙ, ДУГОВИ́Й, ДУГУВА́ТИЙ рідше, ДУ́ЖНИЙ рідше, ОБОДИ́СТИЙ розм., ЛУЧКО́ВИЙ архт. Ванда повела темними дугастими бровами (Д. Бедзик); Відходили (від стін юрти) дугоподібні міцні жердини (З.  Словник синонімів української мови
4. лучковий — ЛУЧКО́ВИЙ, а, е. 1. спец. Схожий будовою і виглядом на лук (про інструмент). Пилки, що мають пиляльне полотно у вигляді стрічки, натягнутої в дерев’яному станку, називаються лучковими (Стол.-буд. справа, 1957, 81). 2. архт. Який має вигнуту форму.  Словник української мови в 11 томах